Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки)
Веснянки – назва старовинних слов’янських обрядових пісень, пов’язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.
Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та веселих забав.
Різновидом веснянок є гаївки – пісні, що виконувались тільки у час великодніх свят. Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат, були й гаївки, у яких парубки та дівчата обирали собі пару. На відміну від гаївок, веснянки обіймають цілий цикл весняних пісень, які співаються від Благовіщення цілу весну. Так, не кожна веснянка є гаївкою, хоч кожна гаївка є веснянкою.
Але, попри все, найголовнішим залишається те, що усі веснянки, як би їх не називали – це ті пісні, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм та є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших прапрадідів.
“Ой весно, весно, днем красна” (веснянка)
“Десь тут була подоляночка” (веснянка)
“Благослови, мати” (веснянка)
“Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?” (веснянка)
“Травка-веснянка” (веснянка)
“Що ж ти нам, весна, принесла” (веснянка)
“Голубка” (веснянка)
“Шум” (веснянка)
“Плету, плету лісочку” (веснянка)
Вербовая дощечка
“А в Кривого Танця” (веснянка)
Мишка і котик
Кривий танець
Соловеєчку, сватку, сватку
Зайчик
Царівна
Ягілочка
Посаджу я грушечку
Жучок
Голубка
Іванчику-білоданчику
Ой див, див
Куди їдеш, Романочку?
Хорт і вовк
Пустіте нас (Мости)
світлина Веснянка
Фотограф: Анна Сенік (псевдонім Ładna Kobieta)