Під час війни багато українців змушені були змінити своє місце проживання. В стресових умовах фізичної небезпеки важко дорослим і дітям.
Вимушена евакуація може надзвичайно негативно впливати на емоційний стан дітей через можливі труднощі прийняття та адаптації до нової життєвої реальності.
Зміна місця проживання, особливо, якщо це інша країна, може обумовлювати різні емоційні та поведінкові реакції у дітей:
– нестійкий емоційний стан (від надзвичайно позитивних емоцій до вкрай негативних);
– підсилення емоційних проявів (коли емоційні реакції є дуже бурхливими);
– порушення поведінки (навіть у дітей, які зазвичай були слухняними);
– проблеми спілкування та порушення стосунків з однолітками та дорослими (непорозуміння, конфлікти).
Як допомогти дитині?
В цей період важливо зберігати звичний режим життя дитини, створювати щасливе дитинство попри всі негаразди, навіть в умовах вимушеної міграції.
Якщо наближаються якісь важливі події (день народження, державні свята), по можливості святкуйте їх.
Так само, можна створювати приємні моменти, організовуючи зустрічі з друзями, новими знайомими або екскурсії до цікавих місць.
Це дозволить збалансувати емоційний стан дитини, наситити його позитивними враженнями. Свято не варто відкладати на потім, на післявоєнний період, адже життя не можливо зупинити.
Намагайтеся відновити звичні справи, якими дитина займалася вдома.
Це додає душевного спокою і внутрішньої врівноваженості, дозволяє відновити почуття стабільності життя.
Важливо продовжувати навчання. Це можна робити офлайн у місцевій школі, на тій території, де ви зараз перебуваєте, або онлайн в українській школі.
Якщо є можливість, можна продовжувати ті активності, в які була включена дитина вдома, займатися музикою, спортом, відвідувати мистецькі гуртки.
Слідкуйте за тим, щоб дитина достатньо рухалася, більше бувала на свіжому повітрі. Добрими є піші або велосипедні прогулянки, ранкові або вечірні пробіжки, будь-які заняття спортом індивідуально або у групі.
По можливості залучайте дітей до волонтерської допомоги, спрямованої на підсилення України і кожного українця.
Долучення до спільної національної справи додає особистісної впевненості, формує патріотичні почуття, дозволяє відчувати себе справжнім УКРАЇНЦЕМ!
Ірина Тичина, психологиня, кандидатка психологічних наук