Перший урок 2024 на тему: “Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ!” (9-11 клас) (конспект, презентація)

Перший урок  2024/2025 н.р. для здобувачів освіти 9-11 класів

Підготувала: вчитель-методист Лукашівського  навчально-виховного  комплексу «Дошкільний  навчальний  заклад – загальноосвітня  школа  І – ІІІ ступенів» Чорнобаївської  селищної ради Черкаської  області Ратушна Наталія Миколаївна

Зміст

 Тема. Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ!

Мета (формувати компетентності):

предметні: ознайомити здобувачів освіти із передумовами й особливостями сучасної російсько-української війни; поглибити знання учнів про кращі риси національного характеру українського народу як передумову його сили і незламності;

комунікативні: розвивати мотивації до готовності в майбутньому захищати державу в лавах Збройних сил України;

      ключові: формувати активну громадянську позицію, утверджувати національну ідентичність громадян на основі духовно-моральних цінностей українського народу, національної самобутності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини;

інформаційні: розвивати стійкість до впливів пропаганди країни – агресора;

      загальнокультурні:  виховувати самодостатнього громадянина-патріота України, гумані-ста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків; почуття гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно боронить власну державу; виховувати почуття глибокої пошани та поваги  до Збройних сил України й усіх причетних до справи захисту нашої Вітчизни і вдячності їм; особливо  Героям, які   віддали своє життя у цій жорстокій війні, захищаючи нашу свободу і незалежність, вшанування їх світлої пам’яті; співчуття до людей, скалічених війною, до родичів тих, хто загинув на війні; тих, хто втратив житло або був змушений його покинути;  вчити виявляти бажання долучитися до волонтерського руху, робити посильний внесок у гуманітарну допомогу ЗСУ.

Наочне оформлення:  тематичне оформлення дошки, свічки, портрети (обрамлені чорними стрічками)  трьох Героїв територіальної громади, що загинули на війні, вишиті рушники, «ромашка бажань».

Музичне оформлення:

Завантажити папку

Відеофільми:

https://www.google.com/search?client=opera&q=Віталік+Білоножко+-+Я+ненавиджу+війну&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

Завантажити презентації: частина 1, частина 2

Технічні засоби: екран, комп’ютерний центр, мультимедійна презентація до уроку.

Хід уроку

Переглянути презентацію

https://docs.google.com/presentation/d/e/2PACX-1vS8Gtn86T3uf3xXgzEBELXCRQdpUOJjLajWlhUKWZpAN-wcgnHFVdMmokjHZGo2Cw/embed?start=false&loop=false&delayms=3000

І. Організаційний момент

►  Слово вчителя (Слайд 1- на фоні мелодії zvuk-shkolnogo-kolokolchika-3-30334)

Вже  минуло  літо  променисте,
Й дзвоник  знов  до  школи  кличе  нас…                                                  

Тож щиро вітаю всіх присутніх із Днем знань – святом Першого дзвоника! Сьогодні, як і кожного року, наш НВК гостинно відчиняє свої двері перед шкільною родиною. Незважаючи на надскладні виклики часу: війну, біль, страждання –  перший дзвоник  лунає  в  усіх  куточках України.

(Слайд 2) Новий 2024 – 2025 н. р. розпочинається  в  умовах  війни, у  часи, коли  Україна протистоїть  одній  із  найпотужніших  армій  світу, тому  далеко  не  всі  учні  мають  можливість переступити  поріг  своєї  рідної  школи. Та навіть у  цих умовах  учителі онлайн продовжать навчати  вічним  і  незаперечним  людським  цінностям онлайн.

Наше життя триває, незважаючи ні на що…                                                                                                                                     

(Слайд 3) Тема першого уроку «Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ!»

ІІІ. Опрацювання  матеріалу  уроку

►  Слово вчителя (Слайд 4 – на фоні мелодії №1, яка звучить протягом наступних 7 слайдів )

Стільки світанків і заходів сонця зустрічала наша чудова, щедра, невимовної краси земля!

Здавалося б, ми, народ, що споконвіків проживає на цій родючій землі серед золотих розливів пшеничних ланів, повинні бути щасливими й заможними, тим більше, що  відзначаємося працьовитістю й лагідною вдачею.

Наша  країна повинна була стати раєм на Землі! А вона протягом століть чорніла від горя, злиднів і нескінченних воєн.

Річки були кривавими, землі – випалені і витоптані ногами жорстоких загарбників.

А в небо здіймався стогін поневоленого і замученого народу.

Це сталося тому, що багатьом щасливе життя нашої землі не давало спокою, а заздрість засліплювала очі на страждання інших, штовхала на жахливі злочини.

Природа була нашій Батьківщині доброю матінкою, а історія – лютою мачухою.

(Слайд 5) Ми пережили багатьох загарбників, які приходили і йшли. Переживемо й  сьогоднішнє  зло. Український  народ  витривалий, ми вперті, ми як ніколи єдині, адже наша мета – захистити свою країну.

(Слайд 6) Наш народ – нащадки тих, хто оселився на цій землі, щоб жити й любити, і за тисячоліття ця земля стала частиною нашого серця й душі, тому ми не можемо її віддати ніколи й нікому.

► Проблемне запитання:  Чому український народ є незламним?

 (Слайд 7) А чи ставили ми собі питання: «Як так сталося, що народ «кріпаків» зайняв найбільшу та найродючішу територію в Європі?»

Україна розміром приблизно така, як Британія, Румунія і Польща разом узяті.

(Слайд 8) «Яким чином «сільська» мова, «малоросійськоє нарєчіє, которого нє сущєствуєт» має сукупно до мільйона слів??? Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р. н.е.

Як в «маленькую культуру» вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і «Березіль», музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої «маленької» культури вистачило б на десять народів» ,- стверджує Олекса́ндр Висо́цький — громадський діяч, головний режисер фестивалю Тараса Шевченка.

(Слайд 9) «Як вийшло, що предки «молодої держави, якій всього лише 30 років», брали столицю Візантії Константинополь ще в 907 році, знищили Хозарський каганат у 968 році…                                          (Слайд 10) …спалили османський флот у 1615 році, палили передмістя Москви 1618 року?                 І це лише верхівка верхівки айсбергу».

(Слайд 11) Як той казковий птах Фенікс завжди відроджувався дух непокори нашого народу, лунав його громозвукий  голос, бо «хіба умерти можна…, в гарячій захлинутись крові, коли на справедливий бій зовуть  дерева у діброві.., коли у гуслях – дух Боянів?» (М.Т.Рильський «Слово про рідну матір»)

Справжніх  синів  і  дочок  нашої  землі  не   міг  зламати  ніхто, бо  вони  твердо  вірили  в  те,  що

…є  на  світі  Україна,

        Не  грудка, а  земля   з  народом  є!

Вони   мужньо  боролися,  бо  кожен  день  нової  доби  був  сповнений  боротьби  за  волю, незалежність.

(Слайд 12 – на фоні мелодії №1, яка звучить протягом наступних 3 слайдів)

Сьогодні  наша  Вітчизна  у  смертельній  небезпеці, тому  кожному  із  нас необхідно плекати  в  собі  патріотичні  почуття, гартувати  волю  і  силу, вірити  у світлу  долю  рідної  України, шукати  для  наслідування  приклади  героїзму  і патріотизму  в  історичному  минулому  та  літературних  творах, що  несуть  у  собі поклик  палкого, поневоленого,  але  нескореного  серця  і  бунтівної  душі, що  навіть  у найтяжчий  час  не  втратила  прагнення  до  найціннішого – волі  та  щастя.

(Слайд 13) Останні  півтора  року  стали  найтяжчим випробуванням  за  роки  незалежності  України. У  боротьбі  за  краще  європейське  майбутнє  наш  народ  зіткнувся  з  агресією  російської  федерації.

(Слайд 14) Наші  воїни  мужньо  захищають неподільну,  соборну  Україну, тому   моральний обов’язок кожного громадянина зробити все можливе для Перемоги над агресором.

(Слайд 15 протягом наступних 3 слайдів звучить  мелодія)   Dzhejms_Last_Vospominaniya_o   

https://drive.google.com/file/d/1U_-DNv0lUU_aEu5zcElsGt7J8HnaxUjR/preview

24 лютого 2022 року війна відкрила свій кривавий рахунок.

(Слайд 16) РФ  напала  на  Україну  по  всій  довжині спільного  кордону, від Луганська до Чернігова, а також із  території  Білорусі і окупованого Криму. Широкомасштабне  російське  вторгнення  в Україну, відкритий  воєнний  напад – частина російсько-української  війни, розв’язаної  рф 2014 року, участь  у  якій  вона  постійно заперечувала. Армія  ворога  обстріляла прикордонні  застави, завдала  ударів  з повітря  по  понад  40  об’єктах  військової інфраструктури  майже  усіх  регіонів України. Одночасно  розпочався  рух танкових  колон  і  живої  сили  ворога.

(Слайд 17) Російський  масштабний  напад  на  Україну  став  найбільшим випробуванням  для  нашої  країни  за  весь  час  її  незалежності. Йдеться  про  саме  існування  не  тільки  незалежної  української держави, а  й  самої  української  нації. Для  українців  боротьба  проти російської  навали – це  боротьба  за  майбутнє  самого  українського  народу.

(Слайд 18) На початку війни «другій армії світу»  вдалось захопити деякі великі і малі міста, в тому числі обласні центри Донецьк і Луганськ. Але стратегічні позиції по всьому регіону та на кордоні з росією нашим військовим вдалося утримати. Вони вирівняли лінію фронту, і від 2015 року вона змінилась несуттєво. Наразі триває позиційне протистояння.

(Слайд 19 – звучить  мелодія   Иоганнес_Брамс_-_Симфония_№3)

Російсько-українська війна точиться вже довше ніж Друга світова. Ми втратили майже 8 тисяч українських військових і цивільних, 1,5  мільйона українців вимушено залишили домівки на окупованій території.

Читець:

Так сталося… Покликала дорога,
Бо рятувати змушені життя…
Гнітить мовчання, сповнене тривоги,
Часу нема зібратись до пуття. 

Усе, що встигли, вмістимо в наплічник,
Усе, що любим — в душах і серцях.
Ми повернемось через біль і відчай
У рідний дім, що виживе в боях…

                                                         Тетяна Строкач

(Слайд 20) У нас є лише один вихід – захищати свою державу та її незалежність. Бо якщо пробачимо росії захоплення однієї частини України – вона точно захопить і решту країни.

(Слайд 21) Війна  завершиться  лише  тоді,  коли  ворог  поверне  нам  усі  захоплені  землі  та  звільнить  з  окупації  всіх наших  громадян.  Згода  на  менше  означає  програш. А  він  принесе  нашому  народу  лише  більші  страждання.

 (Слайд 22) Навіть  зараз,  після   півтора  року  війни, зухвалого  повномасштабного  вторгнення російських  військ  в  Україну,  певна  частина  українців, здебільшого  старшого покоління, не  може  зрозуміти: чому  так  звані «братерські  вузи»  раптом  порвалися?

Чому росія прагне захопити Україну?

https://www.youtube.com/watch?v=_3pL2bn–W4M  Діалог про війну

(Слайд 23) Ця війна не подібна на жодну іншу. Академіки намагаються знайти відповідь  у прикладах з історії, на яких навчалися, але марно – там відповіді немає.

Ця війна не схожа на війну в Іраці, тому що в Україні немає нафти.

Вона не схожа на Другу світову війну, тому що у Путіна є ядерна зброя. Вона не схожа на війну в Афганістані, тому що більшість населення, здається, на нашому боці. Вона не схожа на холодну війну, тому що супротивник не є послідовником комуністичної ідеології. Вона не схожа на війну в Північній Кореї, оскільки Росії не потрібні  гроші, щоб привернути увагу, вона прагне розширення контролю.

(Слайд 24) На превеликий жаль, не просто з книжок, а на  конкретних фактах ми переконуємося, що війна –– жорстока, нещадна, кривава, яка точиться прямо на наших очах, зі зруйнованими житловими будинками; мільйонами біженців, які тікають з країни майже з нічим, і не знають, що на них там очікує; кількатисячними втратами людських  життів, багато з яких – діти, що загинули від поранень чи зневоднення; з прицільними артилерій-ськими обстрілами пологових будинків, де перебувають майбутні матері, яким от-от народжувати.                                                                                                                                                   

(Слайд 25 протягом наступних 4 слайдів звучить  мелодія      Dzhejms_Last_Vospominaniya_o   

Читець:

                    ДИТЯ ВІЙНИ…

Моя дитино, крихітко маленька,
Ти народилась, люба, для життя!
Сміятися і гратися гарненько,
А не боятись цих сирен виття…
Не рятуватись знову у підвалах
І не лякатись звуків голосних.

Як же для щастя нам потрібно мало —
Щоб гуркіт вибухів нарешті вже затих,
Щоб мир і спокій, спів дзвінкий пташиний,
Щоб знов сміялось дзвінко так дитя.
І об’єдналась дружна вся родина
В батьківській хаті, з світлим майбуттям…

                                                            Тетяна Строкач

(Слайд 26) А скільки їх, дітей, ненароджених через війну ?

Читець:

Ми так хотіли народитись,
Побачить світ у всій красі,
Любити, гратися і вчитись,
Босоніж бігти по росі,

В обіймах мами засинати,
Читать з бабусею казки,
Пишатися чудовим татом,
Сміятись, мріяти, рости.

Та нездійсненні наші мрії —
Став світлим янголом татусь,
В матусі ворог вкрав надію…
Нас в небі більшає чомусь…

Ми поглядаємо з хмарини,
Зітхаєм подихом вітрів…
Бо ненародженій дитині
Так мати хочеться батьків…

                                              Тетяна Строкач

(Слайд 27)  Читець:

 Лавандова сукня, лавандове поле…
Зчорніла раптово лаванда від горя.
Лиш мить — й обірвалось життя у дитини
І сонячний янгол до сонця полинув…

А поруч із нею — дорослі та діти,
Що теж відсьогодні літають по світу.
Їх в небі безкрайньому вже так багато…
Війною обпалені їхні крилята…

Зруйновано все — і будинки, і долі.
А серце кричить: «Зупиніться! Доволі!»
Та знову лютують ворожі ракети,
Затягують відчай і страх нас в тенети…

Лавандове поле крізь біль все ж квітує…
Нові щодня рани, їх не залікуєш.
Молімось, за все щоб настала розплата,
І ворога ми щоб зуміли здолати!

                                                          Тетяна Строкач

 (Слайд 28) Російські виродки знищують наш генофонд – українські діти представляють для них найбільшу небезпеку. Бо інакше цього не можна пояснити.

Міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук зазначила, що наразі ідентифіковано щонайменше 20 тисяч дітей, депортованих росією, понад 4,5 тис. з яких мають статус сироти або позбавлені батьківського піклування. На сьогодні вдалося повернути 383 дитини (станом на 15 липня 2023 р.).

(Слайд 29) Саме 383 історії, які розповіли діти після повернення, дозволяють чітко визначити, що в росіян є такі 5 сценаріїв вивезення дітей:

Перший – коли вбили батьків, і їхніх дітей примусово переселяють росіяни.

   Другий сценарій – коли дітей вилучають безпосередньо з родини. Окупанти позбавляють батьківських прав тих, хто не хоче ставати колаборантом, і забирають їхніх дітей силою.

Третій – коли дітей відокремлюють від батьків під час фільтрації.

 Четвертий сценарій – створення непридатних для життя умов, і пропозиція відправити дітей в так звані «табори відпочинку та оздоровлення».

І п’ятий – вивезення цих «таборів» за межі України в невідомому напрямку у повному складі.

Всі діти позбавлені будь-якого виду зв’язку.

Україна закликає міжнародні організації збільшити тиск на рф, щоб припинити депортацію дітей України, що є абсолютним геноцидом народу.

(Слайд 30) «Відпочинок» та «оздоровлення» з перевихованням.

На ТОТ Харківської та Херсонської областей окупаційна влада запровадила так зване «оздоровлення» дітей. Тобто дітей з родин, із дитячих установ відправляли «на відпочинок» до тимчасово окупованого Криму, на південь рф або до Республіки Білорусь. А потім відмовлялись повертати їх до батьків чи законних опікунів. На цих «відпочинках» діти замість двох тижнів перебували від двох місяців до пів року. Деякі з тих, кого вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих «таборах», про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставилися до них, як до тварин.

(На фоні слайдів 31-35 звучить пісня) Я не навиджу війну! Віталік Білоножко

Переглянути презентацію

https://docs.google.com/presentation/d/e/2PACX-1vSPtsEkM7mmDnpJM8qXXAUXY8styU2l4_t8BPOfgbdnIzMD42SyM2rSJ_wrtujjDw/embed?start=false&loop=false&delayms=3000
(Слайд 36) Ми ніколи братами не станемо!

                    Ніколи не пробачимо!

(Слайд 37) Україна перемагає завдяки героїзму.

Це героїзм Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників,  формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога.

 (Слайд 38 – на фоні мелодії №1)

Читець:

Ми пишемо історію свою,

Ми кров’ю її пишемо, панове!

У кожному запеклому бою

Її герої пишуть знову й знову.

Написано багато сторінок…

На жаль, слова забагрились в червоне.

А скільки стало вдовами жінок…

Про теє лише Господу відомо…

Куди не глянь – жахи і біль війни…

Нелегко Перемога нам дається.

Найкращі до небес пішли сини!..

Їх дух у кожнім з нас сьогодні б’ється!

Історія залишиться в віках,

Її змінити вже ніхто не зможе.

Вам не відмити кров, що на руках!

Спитай за це їх, справедливий Боже.

                     Кравченко Віолета ( Nezlamna Vi)

(Слайд 39) Які вони, сучасні герої?

Це звичайно наші мужні, хоробрі, добрі, сповнені патріотизму та любові до Батьківщини воїни. Вони кожного дня ризикують своїм життям та здоров’ям, живуть у важких польових умовах, вдень і вночі захищають наше мирне життя. Саме вони  – Герої нашого часу!!! Вони пишуть сучасну історію України. І саме вони, звичайні хлопці, воїни Збройних сил України, впишуть в головну сторінку сучасної історії День Перемоги!

 (Слайд 40) Герої, що вступили в повітряний бій!

Старший лейтенант Радіонов В’ячеслав Денисович загинув 24 лютого 2022 року при виведенні авіації з-під ракетного удару по аеродрому Василькова. Завдяки його мужнім діям повний склад літаків бригади піднявся у повітря в м. Василькові на Київщині, що врятувало їх від ракетного удару.

Полковник Оксанченко Олександр Якович загинув 25 лютого 2022 року у повітряному бою над  Києвом, відволікаючи на себе ворожу авіацію.

(Слайд 41) Підполковник Вагоровський Едуард  Миколайович 24 лютого 2022 року загинув в Озерному Житомирської області, виводячи українську військову авіацію з-під ракетного удару. Дав можливість іншим піднятися в повітря.

Офіцер Коломієць Дмитро Валерійович 24 лютого вступив в бій у повітряному просторі України над Хмельниччиною. Дмитро героїчно відвернув на себе вогонь ворожої авіації, виконуючи завдання на літаку L-39. Це дозволило врятувати побратимів. Пропускаючи бойову групу, був збитий літаком окупантів в районі с. Кринцілів  Хмельницького району Хмельницької області.

Зранку 25 лютого 2022 року на півночі Києва в районі міста Гостомель героїчно знищив колону техніки російських окупантів підполковник Матуляк Геннадій Васильович.   Після того полетів знову працювати по Київщині, але близько сьомої ранку під час повітряного бою російський винищувач влучив у літак Матуляка, він був ведучим. Льотчик почав виводити літак, аби захистити село, адже під ним розташувався великий розважальний комплекс. Уже навіть встиг потягнути катапульту, аж після другого влучання літак і пілот спалахнули. Машина впала за кілька кілометрів від села Глібівка Вишгородського району у лісосмузі. Літак падав на домівки людей, проте в останні секунди свого життя пілот зміг відвести падаючий штурмовик від житлової забудови села в ліс, де й розбився. Був похований місцевими жителями біля місця катастрофи.

(Слайд 42) Жінки-Герої!

Ціною свого життя захищають Україну і міцні чоловіки, і тендітні дівчата.

Сержант медичної служби Інна Дерусова – перша жінка, удостоєна звання Героя України посмертно. Із 24 лютого 2022 року вона –  старший бойовий медик –  брала участь в боях за Охтирку Сумської області. Врятувала понад 10 військовослужбовців, ризикуючи власним життям. Загинула 26 лютого 2022 року від артилерійського обстрілу російських військ, надаючи допомогу пораненим військовим.

Старший сержант Сімонова Ольга Сергіївна на позивний «Сімба» загинула 13 вересня 2022 року в результаті  підриву машини на вибуховому пристрої, виконуючи бойове завдання на Херсонському напрямку.

25-річна сержант Катерина Ступницька, яка служила військовим медиком у Володимирі, рятуючи бійців, загинула й сама 10 березня 2022 р. поблизу смт Макарів, Бучанського району Київської області. Пряме потрапляння у будівлю, яка слугувала медичним штабом, не залишило Катерині шансів на життя.

 (Слайд 43) 10 травня 2023року Мацієвському Олександру Ігоровичу, Герою України  (посмертно), мало б виповнитися 43роки.

Читець:

…Із фото очі, сповнені любові,

І лагідна усмішка на вустах…

… У час, коли  в обличчя смерть дивилась

І шкірилась мерзенно у кущах,

Козацький дух і воля не зломились!

Й зневага затремтіла  у очах…

Так гордо, так відважно і орлино

Стояв ти перед шайкою катів!

Безсмертний поклик «Слава Україні!»

Із вуст твоїх окрилено злетів…

…Десь сунула ворожа зла лавина,

І бліднув вечір в полум’ї заграв.

Кричало небо: Слава Україні!

Герою слава! Вітер заспівав…                    А. Перехрест

(Слайд 44) Війна завжди несе за собою незліченні втрати. Наша громада втратила  вже трьох своїх синів. Вони віддали своє життя за наше з вами світле  майбутнє.

Лукашівська  громада в  жалобі:

21 травня 2022 – Кравцов  Олег Іванович;

15 лютого  2023 –  Кравченко  Віталій Миколайович;

30 червня  2023 –  Самойленко Дмитро Ігорович.

 (Слайд 45) Слава Героям! ( На слайді портрети тих односельчан, що загинули на війні)

 (Слайд 46) Хвилина мовчання

https://drive.google.com/file/d/16atwzbMiC7rFD6SqX1ydyciHMyv9I3Dl/preview

Читець:

Герої! Всі вони Герої!

Вони взяли у руки зброю,

Щоб захищати свою землю.

Боротись з клятою ордою!

Я їм вклоняюсь всім доземно

За те, що жертвують собою.

Усім Героям поіменно

За те, що кинулись до бою.

За мужність, за відвагу, волю.

За те, що десь там не сховались.

За  Україну всі стіною!

Ні, не злякались! Не злякались!

                                              Віра Мосійчук

Вшануймо хвилиною мовчання усіх Героїв, які  загинули

внаслідок збройної агресії російської федерації.

 (Слайд 47) Під час ворожої агресії український народ продемонстрував усьому світові нечуваний патріотизм, відданість Батьківщині.

Що для Вас означає бути патріотом своєї країни?

Що найменше ви можете зробити зараз для своєї Батьківщини?

(Слайд 48-49) ЩО ЗРОБИВ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ ТИ?

Ми в міру своїх сил намагаємося допомогти воїнам через волонтерів, які, не жаліючи себе, роблять все для того, щоб бодай хоч чимось зарадити нашим воїнам на передовій. Волонтери – це люди, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Вони роблять надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, із ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирають гроші на ліки, надають притулок тим, хто залишив рідні домівки, годують, напувають, зігрівають… Це мирні воїни світла.

(Слайд 50) ► Проблемне запитання:  Чому український народ є незламним?

Духовний Щит Українства

Українці незламні, тому що…

  • дуже люблять волю. Ми –  особливі, і тому не зупинимося ні перед ким. Жити у незалежній країні – наша найзаповітніша мрія, до якої ми йдемо, не дивлячись на всі перешкоди; 
  • найбільша країна світу з такою чисельною армією нас досі не здолала і не здолає, бо ми любимо свою країну та свободу так, як не любить ніхто інший;
  • захищають свою землю;
  • це мужні та витривалі воїни, швидко вчаться військовому мистецтву – володіти новітньою зброєю;
  • вміють швидко об’єднуватися перед загрозою та небезпекою, спільно захищаються;
  • швидко організовують волонтерський рух;
  • об’єднали навколо себе увесь світ і отримують допомогу;
  • не втрачають почуття гумору в найскрутніші дні.

(Слайд 51)

Читець:

…Нас палили, нищили, вбивали

Варвари, пройдисвіти, кати…

У сирих підвалах ґвалтували,

Щоб  із карти світу нас змести!

Руки нам ламали, розпинали!

Як худобу, гнали у ярмо…

І за димом молодість пускали,

І на вірі ставили клеймо…

Нас пекельним атомом лякали

Варвари новітньої доби…

І за димом хліб святий пускали,

А серця німіли від журби…

Голодом і холодом морили

І знущались тяжко як могли!

Заривали нас живцем в могили…

Не змогли нас знищить! Не змогли!

(Слайд 52)

Читець:

А тепер надумали втопити?!!

Хвилями накрить тяжкий свій гріх?

Брешете, іуди, не зломити!

Не відправить на той світ усіх!

Бо Дніпро – Славута  не посміє

Нашу долю десь на дні сховать!

Рідне сонце  душі обігріє,

А хмаринки будуть сповивать…

Вітерець гіркі осушить сльози,

А веселка прокладе мости…

Мій народе! Витерпи! Ти зможеш!

Знов гінким корінням прорости!

А. Перехрест

(Слайд 53) Нехай Бог захищає нашу рідну Україну та всіх її героїв і дає кожному незламність, невичерпну силу та мудрість.

https://www.youtube.com/watch?v=y-bzzRGZ_s0  Скільки не стріляй в наш край (фрагмент)

(Слайд 54)

Читець:

Тримайтесь, хлопці,
Ще не довго
Залишилось нам воювати.
Ми будемо тієй  горой,
Яку не можна подолати.
Бо ми міцні, ми Українці,
Нащадки славних козаків,
Які вкладали усю силу,
Щоб подолати ворогів.
Ми не здамось руським катам,
Як не здавались козаки.
На нашім боці правда Божа,
Ми не опустим кулаки.
І ми стояти будем доти,
Аж доки не прийде вона,
Ота святая справедливість
Якої довго так нема.
Але усе ж таки дождемся,
Хоч і яка за це ціна.
І все одно проб’ємся,
Бо Україна в нас одна.

                 Максим Четверук

(Слайд 55)

Читець:

Я мрію зараз про одне й те саме,

До Господа молюсь: Почуй, прости!

Хай всі сини повернуться до мами

Живими! Боже, – зглянься! Захисти!..

Аби мої брати прийшли додому,

Живими повернулися з війни!

Ми зовсім не бажали зла нікому,

Це вороги хотіли крові! Це вони!

Вони прийшли палити і вбивати,

Та мій народ не здався! Не скоривсь!

Ми встали, аби землю врятувати!

Б’ємось за тебе, Господи, – дивись!

Від горя почорніла Україна…

Та тверді духом доньки і сини.

Я знаю, що не станем на коліна,

Бо з нами ЗСУ, – боги війни!

Ти не гнівися, Боже, не гнівися,

Ми дійсно молимось Тобі і їм.

Благослови, щоб хмари розійшлися,

Благослови нас повернути рідний дім.

Автор:© Автор : © Вірші, обпалені війною. Кравченко Віолета ( Nezlamna Vi)

(Слайд 56)

https://www.youtube.com/watch?v=pop–DSoymgU

Повернути б все як було раніше…

(Слайд 57)

► Вправа «Ромашка бажань».

( Вчитель передає паперову ромашку,  діти відривають пелюсточки та озвучують бажання. Бажання взяті з поезії Тетяни Строкач)

  • Загадаю бажання, найдорожче у світі!

Щоб настав мир в країні і не гинули діти,

  • Щоб під небом блакитним колосилися ниви,
  • Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.
  • Щоб не плакали мами у журбі над синами,
  • Щоб Перемога настала в боротьбі з ворогами.
  • Щоб старенькі в достатку всі свій вік доживали,
  • Щоб і пісня, і слово українські звучали.
  • Щоб країна розквітла, незалежна і вільна.

Хай здійсниться бажання це моє неодмінно!                                                       

  • Є бажання щире й світле для країни й для людей.

Щоб життя було привітним, без ракет і без смертей.

  • Щоб міцнішала держава і багатшала земля.

Матір сліз не проливала, проклинаючи життя.

  • Хай знають усі в світі,

Що ми є Народ, що піднявсь із колін!

  • Хай перемога скоро нам засвітить,

Вже скоро заспіває гордо переможний дзвін!

(Слайд 58)

ВІЛЬНА

Вільна, я буду вільна
Крізь біль й жахи війни!
Сильна, я дійсно сильна —
Доньки такі й сини.
Мужні та незрадливі,
Гинуть вони в боях,
Щоб я була щаслива
І майорів мій стяг!

Вільна, я буду вільна!
Воля у нас в серцях.
Духом такі незламні
Діти мої в віках!
Знов залунає пісня,
Заколоситься лан.
Я відрожусь, розквітну,
Зникнуть сліди від ран!

Вільна, я буду вільна!
Птахом злечу увись!
Янголи в небі світлім
Глянуть з любов’ю вниз.
Знатимуть — недаремно,
З вірою в майбуття
Стали назустріч смерті,
Щоб зберегти життя!

В пам’яті будуть вічно
І у серцях живих,
Хто найдорожчу в світі
Землю свою зберіг!
Вдячність моя безмірна
Донькам своїм й синам!
Вільна, я буду вільна!
Бо я — ваш дім, ваш Храм!

                                     Тетяна Строкач

(Слайд 59)

(Слайд 60)

Бажаю всім віри і впевненості у завтрашньому дні, міцного здоров’я, успіхів і злагоди у новому 2024/2025 навчальному році!

Нехай цей день не буде причиною печалі, а запам’ятається довгоочікуваними веселими зустрічами, пробудженням спраги до знань.

Щоб сил і терпіння вистачило на весь прийдешній рік! Високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все легко здійсниться!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ:

Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа

–URL: https://uk.wikipedia.org/wiki