Реформа НУШ триває, а що з дошкіллям? 2018 року затверджено новий стандарт початкової освіти, який запровадив новий підхід до навчання в молодшій школі. На початку цього року з’явився такий самий стандарт для середньої школи (5–9 класи).
Наприкінці 2020 року МОН затвердило оновлений Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) – щоби зберегти наступність навчання, тобто безперервність та спільні засади,.
Що він передбачає й навіщо потрібен – “Нова українська школа” відповідає на основні запитання.
У цій добірці запитання про таке:
– зв’язок оновленого БКДО з НУШ;
– відмінності від попереднього базового компонента;
– на що можуть розраховувати батьки й діти;
– чого навчатимуть дітей у садочках;
– залученіть батьків до дошкільної освіти;
– зміни для вихователів;
– впровадження оновленого БКДО.
Читайте також “Новий Базовий компонент дошкільної освіти – що він пропонує і як пов’язаний із НУШ“
– Як базовий компонент пов’язаний із НУШ?
Безперервний та послідовний розвиток людини від народження і, в ідеалі, упродовж усього життя – це одне з основних завдань сучасного освітнього процесу. У цьому процесі дуже важлива наступність освіти.
Дошкільний вік дитини фахівці визначаєюь як час для формування основ компетентностей і навичок, що стануть у пригоді впродовж усього життя.
Початкова школа безпосередньо пов’язана з дошкіллям і продовжує (особливо – 1–2 класи) діяти за принципами й методиками, що застосовують у садочках:
- використання гри як одного з основних елементів навчання для першачків;
- діяльнісний підхід до навчання, тобто набуття дитиною власного досвіду та умінь через залучення до суто дитячої діяльності – рухової, ігрової, мистецької, пізнавально-дослідницької, господарчо-побутової;
- компетентнісний підхід: формування компетентностей дитини за освітніми лініями з урахуванням її бажань, інтересів, намірів із набутими знаннями, уміннями й навичками;
- інтегрований підхід: формування цілісної картини світу;
- особистісно-орієнтований підхід: посилена увага до індивідуальних потреб дитини, її вподобань, здібностей, ініціативності та креативності.
– Чим оновлений БКДО відрізняється від попереднього?
Цей документ базується на гуманістичних засада виховання майбутнього члена суспільства. Вони викладені в таких базових принципах:
- демократичність, що в цьому контексті означає: дитина має право на самовираження та активну участь в освітньому процесі;
- рівний доступ до якісної дошкільної освіти: кожна дитина, незалежно від умов її проживання, фінансового стану родини та можливих особливостей здоров’я має право на повноцінну дошкільну освіту;
- сталий розвиток – розглядається в БКДО як формування економічної та екологічної свідомості та відповідальності за свої дії;
- міжвідомча взаємодія, державно-громадське, державно-приватне та соціально-педагогічне партнерство – співпраця всіх дотичних до дошкілля установ (державних органів влади, керівництва закладів, педагогічного колективу), а також психологічної, соціальної та медичної служб у дошкільних закладах освіти.
– На що можуть розраховувати діти й батьки?
У дошкільному закладі мають бути забезпечені сприятливі умови для педагогічно-виховної роботи. Усі ДНЗ, незалежно від форми власності, повинні забезпечувати:
- рівність доступу до дошкільної освіти для всіх дітей раннього та дошкільного віку, у тому числі дітей з ООП;
- солідарну відповідальність держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти та інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку;
- можливість для батьків брати активну участь у розвитку компетентностей дитини;
- повагу до дитини та її думки;
- розвиток її творчих здібностей і талантів;
- формування досвіду дитини в спілкуванні з дорослими та однолітками;
- пріоритет – набуття особистого досвіду дитини через діяльність;
- визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності;
- увагу до методик, що сприяють становленню в дитини емоційно-ціннісного ставлення до оточення та здатності активно відтворювати його у творчій діяльності;
- інтегрований підхід до організації змісту та навчального процесу задля формування цілісної картини світу дитини та основ її світогляду;
- створення сучасного універсального освітнього середовища (доступного, безпечного, розвивального тощо).
– Чого навчатимуть дітей у садочках?
Навчання відбувається за освітніми лініями, що визначають його напрям та зміст. Усім лініям притаманне формування досвіду дитини в “дитячій” діяльності (рух, ігри, мистецька, пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова).
Як і в стандартах шкільної освіти, у БКДО йдеться про компетентності. Компетентність – це результат освітнього процесу, що виражений у формуванні відповідного емоційно-ціннісного ставлення до оточення, сформованості певних знань, здатності до активного, творчого впровадження набутого досвіду.
Нове в підході до компетентностей у БКДО – інваріативні (незмінні) та варіативні (змінні) компетентності. Проте кожна з них має бути сформована за відповідними освітніми лініями.
- Освітня лінія “Особистість дитини”
Формує такі інваріативні компетентності:
- рухова;
- здоров’язбережувальна;
- особистісна.
У результаті дитина набуває вмінь адекватно діяти в різних життєвих ситуаціях без шкоди для власного здоров’я та безпечно для інших, формується її самосвідомість.
Варіативна компетентність – спортивно-ігрова, тобто вміння грати в спортивні ігри, дотримуватися правил, бути частиною команди (наприклад, футбольної) чи грати індивідуально (шахи).
- Освітня лінія “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”
Інваріативні компетентності:
- предметно-практична;
- технологічна;
- сенсорно-пізнавальна;
- логіко-математична;
- дослідницька.
Дитина вчиться спрямовувати власні відчуття та увагу на пізнання об’єктів довкілля; усвідомлено застосовувати елементарні математичні знання; знаходити варіанти розв’язання логіко-математичних завдань, відповідно до вікових особливостей; аналізувати та узагальнювати; виокремлювати потрібну інформацію про об’єкти довкілля, працювати разом із дорослими та однолітками.
Варіативна компетентність – цифрова. Це вміння безпечно використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для власних потреб та виконання навчальних завдань.
- Освітня лінія “Дитина в природному довкіллі”
Інваріативні компетентності:
- природничо-екологічна;
- навички, орієнтовані на сталий розвиток.
Результат освіти в цьому напрямі – формування розуміння необхідності збереження ресурсів планети та власної відповідальності за природодоцільну поведінку.
- Освітня лінія “Гра дитини”
Інваріативна компетентність – ігрова.
Її результат – здатність дитини до розвитку особистісного потенціалу (фізичного, психічного, соціального, духовного), виявлення творчих здібностей, демонстрування самостійності, ініціативності, організованості, цікавість до пізнання.
- Освітня лінія “Дитина в соціумі”
Інваріативна компетентність – соціально-громадянська. Формує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав та прав інших людей, культурних надбань українського народу, інших національностей і культур; здатність до прояву особистісних якостей та почуттів; готовність до взаємодії та участі в родинних та суспільних процесах.
Варіативна компетентність – фінансова грамота. Означає здатність дитини раціонально використовувати ресурси, заощаджувати, оцінювати наявні можливості; формує підприємницькі здібності тощо.
- Освітня лінія “Мовлення дитини”
Інваріативні компетентності:
- мовленнєва;
- комунікативна;
- літературно-художня.
Дає змогу за допомогою мови й мовлення пізнавати світ і взаємодіяти з ним, спілкуватися з однолітками та дорослими, поважливо ставитися до друкованих чи електронних книжок, художнього слова.
Варіативні компетентності:
- основи грамоти, тобто оволодіння початковими навичками читання й письма, здатність до фонематичного сприйняття, звукового аналізу елементів мови тощо;
- іноземна мова, що означає базовий рівень володіння іншими мовами.
- Освітня лінія “Дитина у світі мистецтва”
Інваріативна компетентність – мистецька. Це означає обізнаність дитини в різновидах мистецтва; бажання та наявність можливості реалізовувати власний художньо-естетичний потенціал.
Варіативна компетентність – хореографічна, тобто здатність сприймати музику та самовиражатися за допомогою танцю.
– Яка участь батьків у дошкільній освіті дитини?
На відміну від попередніх стандартів дошкільної освіти, нинішній містить не лише перелік обов’язків батьків щодо виховного та навчання дітей, але й має поради, як це можна зробити в домашніх умовах. Усі рекомендації подано за лініями освіти та відповідно до завдань формування окремих компетентностей. Це означає, що батькам варто ознайомитися з текстом стандарту, адже це може полегшити для них розуміння виховного процесу.
Основні настанови для батьків:
- кожен із батьків дитини відповідальний за її виховання, розвиток і навчання, за збереження її життя, зміцнення здоров’я, формування почуття людської гідності та усвідомленого ставлення до здорового способу життя;
- здобуття дитиною дошкільної освіти не звільняє батьків від обов’язку доглядати, піклуватися, виховувати, розвивати й навчати її;
- у сім’ї мають забезпечити створення середовища для додаткового виховання, відповідно до компетентностей освітніх ліній;
- батьки мають право на партнерську взаємодію психолого-педагогічних працівників закладів освіти з членами родини вихованців (іншими словами – на поради й консультації).
– Що змінюється для вихователів садочків?
Вихователі та педагоги дитячих дошкільних закладів визначені як фасилітатори розвитку дитячої особистості. Тобто головне завдання дорослих у ДНЗ – створення сприятливих умов для формування дитини, її світогляду та світосприйняття, інтелектуальної та емоційної безпеки. Тож вихователь повинен звертати увагу на:
- створення психологічно сприятливої атмосфери для дитини;
- побудову взаємин із вихованцями на засадах партнерства;
- формування безпечного освітнього середовища на основі гуманістичних цінностей;
- педагогічне просвітництво та соціально-психологічний супровід сімей своїх вихованців;
- забезпечення психолого-педагогічного просвітництва батьків.
– Як впроваджуватимуть новий БКДО?
У законі “Про освіту” зазначено, що останній рік перед школою є обов’язковим для підготовки дітей дошкільного віку.
З вересня 2021 року всі садочки мають працювати за новим базовим компонентом. До цього часу вони мають оновити свої програми.
В ідеалі, мало би відбутися й системне підвищення кваліфікації вихователів, проте таких програм поки не запроваджено. Єдине, що зараз проводить МОН – вебінари із серії “Якісна дошкільна освіта в Україні“.
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Paha_L, Depositphotos
Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізовується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України у партнерстві з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.