Перед початком навчального року ми традиційно отримуємо низку питань від обурених батьків дітей з особливими освітніми потребами про те, що в закладі освіти не хочуть відкривати інклюзивний клас. Але в цьому питанні законодавство України абсолютно безапеляційне: “У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку“.
У новому юридичному розʼясненні зібрали ще декілька важливих питань про навчання дітей з ООП у школах і садочках. Тому відповідаємо:
- що можуть зробити батьки, якщо в дитячому садку немає укриття;
- чи може адміністрація ЗДО просити батьків “забирати дитину з ООП після обіду, бо вона заважає іншим”;
- чи може дитина з ООП йти до школи в 7+ років;
- що робити, якщо інклюзивний клас не відкривають, аргументуючи тим, що “кошторис на цей рік затверджено”;
- чи може дитина з ООП вчитися дистанційно в Україні, перебуваючи за кордоном.
Читайте, зберігайте, діліться та залишайте свої запитання за допомогою кнопки “Напишіть нам” (нижче).
1. Спеціалізований садок не може почати очну роботу в логопедичній групі, бо укриття знаходиться в сусідньому приміщенні будинку, але співмешканці проти проведення там ремонту для перебування дітей та працівників садочка під час повітряної тривоги. Що можуть зробити батьки?
Облаштування укриття для працівників та вихованців комунального закладу дошкільної освіти – це сфера відповідальності керівника закладу та місцевої влади. До повноважень органів місцевого самоврядування в частині цивільного захисту належить “планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення” (пункт 25 частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України).
Безпосередньо на керівника закладу покладено “забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами індивідуального захисту” та “забезпечення засобами колективного захисту всіх своїх працівників та інших категорій населення” (пункти 2 та 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).
Тобто, участь батьків у процесі вибору чи облаштування укриття жодним нормативним актом не передбачена. Втім, батьки, як особи, що зацікавлені у якості освіти своєї дитини, можуть ставити питання про те, які саме заходи були вжиті місцевими органами самоврядування та адміністрацією закладу для пошуків та облаштування укриття.
- Наприклад, законодавство передбачає можливість використання одного укриття декількома установами чи організаціями. У такому випадку укладаються відповідні договори й укриття використовується згідно з умовами, прописаними в договорі: “У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів” (частина 9 статті 32 Кодексу цивільного захисту України). Тож батьки, наприклад, можуть надіслати запит на інформацію, чи укладалися подібні угоди, й у випадку, якщо так, отримати їх для ознайомлення.
- Також законодавство дозволяє використовувати як укриття приміщення, які не були збудовані з такою метою. Це так звані найпростіші укриття: “це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, у якій створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів” (абзац 5 частини 2 статті 32 Кодексу цивільного захисту України).
Для цього потрібно оглянути приміщення й обрати, які з них можуть бути використані як укриття: “Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів підлягають огляду, а в разі потреби – технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:
[…]
- підвальні та цокольні поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення; […]
- інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення” (абзаци 8,9 пункту 7 “Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку”).
Обрати приміщення, яке підходить для облаштування укриття, може спеціальна комісія, яку створює засновник (місцева влада), але ініціювати може й керівник закладу освіти. Фахівці Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) на підставі чинного законодавства розробили рекомендації для закладів освіти, як обрати та облаштувати укриття (пункт 3.5 розділу 2 Рекомендацій щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти).
Написавши й надіславши запит на інформацію, батьки можуть дізнатися, чи створювалася така комісія для їхнього закладу освіти та які висновки її роботи.
Отже, батьки не мають безпосередньої можливості ухвалювати рішення щодо укриттів, але можуть переконатися, чи все можливе зробили органи влади для того, аби вихованці садочка мали можливість відвідувати його й здобувати належну освіту.
2. Чи може керівництво садочка вимагати від батьків дитини з особливими освітніми потребами забирати сина додому після обіду, мотивуючи тим, що дитина не засинає і заважає іншим (у хлопчика РАС, 4 рівень підтримки)?
По-перше, законодавство визначає дошкільну освіту як невіддільний складник системи освіти (частина 1 статті 10 Закону України “Про освіту”). Також цей закон називає метою дошкільної освіти “забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок” (частина 1 статті 11 Закону).
Тобто, увесь час перебування дитини в садочку спрямований на досягнення цієї мети – цілісного розвитку дитини, з урахуванням її можливостей та здібностей. Окрім цього, освітній процес у садочку – це не лише заняття: “У закладі дошкільної освіти освітній процес включає розвиток, виховання, навчання його вихованців і відбувається відповідно до освітньої програми (пункт 26 Положення про заклад дошкільної освіти).
По-друге, інклюзивна освіта спрямована на те, щоб зусиллями лікарів, педагогів та вихователів допомогти дитині з особливими освітніми потребами отримати такі ж можливості для освіти та розвитку, як і в решти дітей: “Інклюзивне навчання здобувачів освіти базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників“ (частина 1 статті 20 Закону України “Про освіту”).
Крім того, саме батьки мають вирішувати, чи забирати дитину із садочка раніше, чи залишати на весь робочий час: “За бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини в закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день)” (пункт 19 “Положення про заклад дошкільної освіти”).
Отже, вимогу забрати дитину з особливими освітніми потребами із закладу дошкільної освіти через причину “заважає іншим дітям” можна розцінювати як дискримінацію за станом здоров’я.
3. Чи може дитина з ООП (СДУГ) йти до школи в 7+ років? Чи може це бути школа в іншому місті, відмінному від місця прописки? Що для цього треба?
Початкову освіту здобувають в Україні, як правило, із шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Втім, законодавство передбачає для дітей з ООП можливість почати вчитися в школі пізніше: “Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником” (частина 5 статті 12 Закону України “Про освіту”).
У переліку прав батьків вказано, що вони можуть “обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти” (абзац 4 частини 2 статті 55 Закону України “Про освіту”). Втім, дитина з ООП матиме переваги при зарахуванні виключно до закладу освіти за місцем реєстрації: “Діти з особливими освітніми потребами, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, мають право на першочергове зарахування до нього в порядку, визначеному законодавством, для здобуття початкової та базової середньої освіти” (абзац 6 частини 2 статті 9 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).
В інші заклади освіти вступити можна буде на вільні місця згідно з “Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти”.
4. Нам повідомили, що бюджет на нашу школу затверджений у грудні 2023 року і фінансування (субвенції) на відкриття інклюзивного класу немає. Що робити батькам, якщо дитина потребує інклюзивного навчання?
Свої кошториси заклади освіти справді затверджують наприкінці календарного року на наступний календарний рік. Навчальний рік, зрозуміло, не співпадає з календарним. Зарахування учнів на наступний рік навчання відбувається до початку навчального року – тобто, до 1 вересня. Відтак жоден заклад освіти не може передбачити, скільки учнів/учениць з особливими освітніми потребами до них прийде наступного навчального року, аби завчасно закласти необхідні гроші в кошторисі.
Але важливо те, що законодавство України абсолютно безапеляційне щодо врахування потреб учнів з ООП: “У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку“ (абзац 2 статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).
Тому “затверджений бюджет” не є підставою для відмови в створенні інклюзивного класу. Тим паче, що законодавство передбачає можливість внесення змін до кошторису впродовж календарного року.
Якщо заклад освіти відмовляється створювати інклюзивний клас, батькам дитини з ООП варто звернутися з письмовою заявою до управління чи департаменту освіти місцевої влади, доклавши копії документів, які є підставою для організації інклюзивного навчання (копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).
5. У дитини (7 років) аутизм легкої форми та СДУГ. Зараз знаходимося за кордоном, але хочемо, щоб дитина навчалася в українській школі дистанційно. Чи можливо це?
Закон України “Про освіту” визначає, що саме батьки (чи законні представники) обирають для своєї дитини “заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти” (абзац 4 частини 2 статті 55 Закону).
Також нормативні документи містять перелік підстав, які передбачають додаткові причини (окрім бажання) обрати саме дистанційну освіту. Зокрема, за дистанційною формою можуть вчитися особи, які “не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти (у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, введенням воєнного стану, проживанням (перебуванням) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України, поширенням епідемій, наслідками природних та техногенних катастроф тощо)” (пункт 1 розділу 2 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).
Але звертаємо увагу, що не кожен заклад освіти може навчати дистанційно: “Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється закладом освіти на підставі рішення педагогічної ради, за наявності навчально-методичного та системотехнічного забезпечення” (пункт 3 розділу 2 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).
Інформація про те, чи працює заклад освіти дистанційно, має бути розміщена на сайті закладу чи засновника (управління, департаменту освіти). Або ж перелік таких закладів, що навчають за дистанційною формою, можна отримати після звернення до управління чи департаменту освіти місцевої влади.
Памʼятайте, що заклад освіти не може відмовити в зарахуванні дитини з ООП: “У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку” (абзац 2 статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).
Під час дистанційного навчання дитини з ООП мають бути враховані індивідуальні потреби, можливості, здібності та інтереси. Навчання має здійснюватися з урахуванням індивідуальної програми розвитку (пункт 10 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).
До обраного закладу освіти для зарахування можна надати всі необхідні документи засобами електронного зв’язку: “зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які вимушені були змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами (далі – здобувачі освіти), до закладів освіти за заявою (її сканованою копією чи фотокопією), що подається до закладу освіти одним із батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти нарочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи в будь-який інший спосіб (за вибором заявника)“ (підпункт 1 пункту 1 Наказу МОН від 28.03.22 р. № 274 “Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні”).
Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”
Титульне зображення: авторка – Eleonora_os, shutterstock.com
Довідково:
Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.