В цьому матеріалі я згрупувала питання цього тижня, які найчастіше приходять від батьків та вчителів. Те, про що я ще не писала. В кінці – посилання на практичні матеріали, що можуть бути корисними. Вибачте, буде багато, хоч писала тільки практичне.
1. Після тривожних ночей та обстрілів – діти, навіть якщо вони не демонстрували різких реакцій, спочатку можуть бути в стані завмирання, а потім ми можемо спостерігати збудження, і можливу агресивну поведінку. (може бути й навпаки – загальмованість). Це закономірний процес. І так має бути. Діти, які не привертають до себе уваги – якраз і можуть бути в більшій небезпеці, ніж ті, хто дозволяють собі відреагувати напруження. Ми будемо вимушені уроки онлайн та офлайн починати зі стабілізації.
Стабілізація: Це створення рамок безпеки. Налаштування один на одного, Налаштування на приміщення (клас, укриття, кімнату зум).
Коли ми приходимо в клас, чи починаємо урок в укритті, чи повертаємось з укриття до школи, ми «фіксуємо реальність»:
словами – кажемо: ми в класі. Ми зараз в укритті.
Зоровий контакт: подивіться – де вікно, (де вихід, знайдіть щось зеленого (будь-якого) кольору.
Заземлення, звертаємо увагу на тіло: наприклад, Постукайте ногами по полу, розкладіть речі на парті, відчуйте як ви спираєтесь на спинку стільця. Простукайте себе долонями, наче килим.
Дихання: можна попросити здути з парти уявні пилинки. (будь-які вправи, де видих повільніше, ніж вдих)
Ритм: Мартін Штраубе – він навчає травмапедагогіці, наголошував на дуже важливому – повернення відчуття ритму. (у нас зараз об’єктивно біологічні ритми змінені). З ритмом пов’язані всі наші біологічні налаштування. І з ритмом пов’язане відчуття безпеки. Разом з дітьми можна простукати ритм пісні, просити, щоб діти повторили плескотом, чи тупотінням ніг ритм за нами. Ритм – це й рутини, вибудована зрозуміла послідовність дій. Навіть в житті з нашим дивним ритмом, важливо дотримуватись того, що стало «рамками безпеки».
Рух, руханка – допомагає вийти зі стану зціпеніння, направляє активність, допомагає відновити концентрацію уваги.
Ми можемо разом з дітьми створити ритуал – починати перший урок з того, що вони разом співають (гімн, Червону Калину, те, що вони самі обиратимуть) це згуртовує, налаштовує на спільну дію, знімає відчуття відчуження, налаштовує нашу дихальну систему, знімає напругу, дає відчуття безпеки і того, що моєму голосу (мені) «тут є місце». І активізує зони Брока, які можуть бути неактивними в стресі.
Можливо, створити в класі свій особливий жест вітання та прощання,
І нам потрібно кожен урок повторювати правила: ті правила, які були очевидні, зараз важливо озвучувати. Ми нагадуємо, що можна пити воду, де туалет, що ми робимо, коли лунає сигнал тривоги.
Вчителька\вчитель (як і батьки) точно ж може зізнатись, що самі дуже втомлені і складно відновлюються після ночі, і розуміють, як дітям може бути складно. І може розповісти, що їй допомагає. Це тільки зробить відносини щирішими. Нормалізує стан дітей і зніме зайву тривогу.
2. В стані стресу відчуття часу та орієнтації в просторі може змінюватися – дітям може складно розраховувати, скільки буде потрібно часу на дорогу, на виконання завдань. (коли ми в стані стресу у нас загострюються всі сенсорні відчуття – коли їх забагато, може здаватися, що час тягнеться дуже довго, чи навпаки миттєво). Можливо, використовувати будильники, пісочні годинники. І створювати навіть в приміщенні більше вказівників дороги, навігацію. І саме зараз ігри, які залучають просторове сприйняття – корисні.
3. Хвилини мовчання – в Україну повернулись діти, для яких хвилини мовчання в школах о 9:00 незвичні. (Не у всіх школах їх проводять). Багато питань від батьків саме про це. Все залежить від того, як саме ми пояснили сенс хвилини мовчання. Навіть маленькій дитині ми можемо сказати, що це можливість подякувати і дати пам’ять всім, хто бореться чи постраждав під час війни. В цю хвилину ми можемо сказати – дякую ЗСУ і всім, хто нас захищає, можна помолитись, якщо так в сім’ї заведено, можна уявити над самим собою та над класом будь-який символ сили, який буде для дитини зрозумілим та прийнятним. Якщо батьки знають, що в школі проводять хвилини мовчання – поговорити з дитиною важливо вдома. І, звичайно, вчителі можуть це теж прояснити.
4. Нехай мене вибачать всі освітяни та батьки – перші два місяці шкільного життя точно будуть не про знання і досягнення. А про співналаштування, про знайомство, контакт дітей. І чим більше ми в цьому допоможемо, тим швидше діти зможуть перейти саме до навчального процесу. І тим менше буде проявів булінгу в школі. Дітям одночасно тривожно виходити з онлайн формату і важливо бути поруч наживо. Нам буде потрібно вигадувати більше спільних завдань, ігор, проєктів. Тільки, коли дитині безпечно фізично та емоційно, коли вона відчуває себе «своєю» в групі – мозок починає працювати саме на засвоєння нового. І важливо пам’ятати, що ми швидше будемо втомлюватись від контактів.
5. Наш аудиальний канал депривований. Забагато небезпечних подразників пов’язаних зі звуками. Важливо подбати, щоб сигнали тривоги у дітей в телефонах були вимкнені, звуки дзвінків не були різкими, чи може, їх взагалі замінити. Можливо (я поки ще не знаю, як) домовитись, що в школі з’являться «ресурсні тихі місця»
6. Знов непедагогічне. Повторюсь – Зараз не час досягнень, оцінок та навантаження. Школа сама по собі зараз – терапевтичний практикум. Бо повертає відчуття «нормальності», режиму, спілкування, стимулювання до дій. Діти зможуть все надолужити, але саме зараз їм потрібна наша особлива уважність і підтримка
7. Підручники. Я обіцяла прочитати підручники для молодшої школи з української мови та літератури. Прочитала. Отримала рецензію від колег та дискримінаційну експертизу. І найближчим часом підготую матеріал з загальними (я не буду писати про окремі підручники) пропозиціями для вчителів по темах, в яких ми саме зараз маємо бути уважними. І зовсім скоро буде в вільному доступі методичка для вчителів, створена по їх запитаннях – ми відповідали для сайту НУШ з колегою Наталією Подоляк.
Напевно, найважливіше – нашим дітям відчувати нашу близькість та віру в них
Практики:
1. Завтра буде відкритий доступ до відео, яке ми створювали для Першого уроку в рамках програми «Ти ЯК». В ньому не буде роздумів про війну, не буде спонукань для рефлексій. Це мають робити ті, хто знаходяться поруч з дітьми і хто знайомий дітям та відчувається близьким та безпечним. На відео я дуже просто розповідаю дітям (1-6 клас) про різні емоції та показую 3 вправи. Дихальну, і дві ресурсні – стабілізаційні. Які можна використовувати та включати в будь-який момент. На початку уроку, класній годині, в укритті. А колеги – записували більш рефлексивне відео з практиками для учнів старшої школи. Завтра зранку буде в ефірі, і я поділюсь посиланням.
2. Ресурсна скриня – матеріали для дітей різного віку для того, щоб навчити розрізняти емоції, усвідомлювати та скеровувати. https://resursna-skrynia.nus.org.ua/resursna-skrinya/
– Книжечка – розмальовка з копінг стратегіями – добре, щоб в перші шкільні дні діти самі її розмалювали та тримали в рюкзачках https://resursna-skrynia.nus.org.ua/…/10_coloring_book.pdf
– Шаблон для спостережень та рефлексій з тілесної усвідомленості https://resursna-skrynia.nus.org.ua/…/2021/08/06_human.pdf
– «Пастка для злості» – шаблон саморобки – розмальовки для скеровування агресії https://resursna-skrynia.nus.org.ua/…/2021/08/11_catch.pdf
– Плакат «Я можу» – для пояснення дитині що таке «вікно толерантності» і пропозицією стратегій, як в нього повертатись – може висіти в класі https://resursna-skrynia.nus.org.ua/…/08/12_poster.pdf
– «Оголошення» – можуть висіти на стінах в класі – пропозиція дій, які допомагають при сумі та злості https://resursna-skrynia.nus.org.ua/…/08/04_notice.pdf
3. Дихальні картки – у вільному для завантаження доступі – картки з простими дихальними практиками, які можуть бути в класі, в укритті. Саме з них можна розпочинати урок. Чи використовувати, коли потрібно заспокоїтись . https://www.facebook.com/171923206205552/posts/5708204639244020/
4. Крокуй до укриття – пісня – руханка, яку можна дітям нагадати перед початком навчального року – там є алгоритм дій при тривозі https://www.youtube.com/watch?v=DxS_dV9T55U…
5. Картки сили – ідеї практик для стабілізації в офлайн та онлайн роботі з дітьми (картки з зображенням тварин, природних явищ, різних об’єктів із пропозицією тілесних вправ, метафор сили, ігор) їх можна використовувати, як руханки, як тілесні вправи https://www.facebook.com/171923206205552/posts/5508937402504079/
6. Карткова гра для дітей та дорослих. “Скажи мені. Сила запитань”. Гра для відновлення та встановлення близькості, стабілізації, для скеровування до рефлексій. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=6351897178177167&id=100000708430176
7. Твоя сила – стабілізаційний практикум для дітей 8-14 років. З 22 практиками ресурсності, усвідомлення емоцій, самопідтримки. Можна використовувати як в індивідуальній, так і в груповій роботі. https://nus.org.ua/…/2022/05/Your_Power_praktikum_web.pdf
8. Стійкість для Стійких – 20 анімацій з тілесними стабілізаційними практиками (по 20сек) https://drive.google.com/…/1bhR1r4Td4W5IkJmSmbWY3H…
9. Гра – Приховані дари – знаходь свою силу. її можна використовувати, як стабілізаційну практику. Пропонувати картки перед контрольними роботами, коли діти тривожаться https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=7047974551902756&id=100000708430176
Я одночасно знаходжусь в кількох ролях. Я працюю з дітьми – які дуже сильні, але й дуже вразливі. Я мама – і наша донька йде до школи. І я дуже тривожусь. Я знаходжусь поруч з вчителями – і вклоняюсь їх стійкості. І теж тривожусь за те, щоб їм вистачило сил впорались із відповідальністю та навантаженням.
Складність в тому, що ми по ходу напрацьовуємо новий для всіх досвід і самі часто не встигаємо адаптовуватись та відновлюватись.
Сил нам всім. І я, і колеги зараз готові відповідати на запитання вчителів та батьків. І ми разом точно впораємося!
Картинка – я сфотографувала ілюстрацію Марії Рудик до останньої сторінки моєї книги “Першокласна книжка для майже школярів»
Обіймаю, Родино. Як хочу Перемоги.