Традиції українського анімаційного кіно, закладені в минулому столітті талановитими фільмами «Тук-Тук та його приятель Жук», «Пригоди Перця», «Як козаки…», «Острів скарбів» і багатьма іншими, продовжилися в сучасній Україні.
За останні двадцять років українські мультиплікатори створили чимало стрічок для дітей і дорослих, розважального та серйозного змісту, за оригінальними сценаріями чи за мотивами літературних творів.
Редакція Освіта.ua склала короткий список українських анімаційних фільмів, які варто переглянути вчителю й доречно обговорити з учнями.
Йшов трамвай №9
Режисер Степан Коваль, 2002.
Знайома багатьом ситуація: ранковий трамвай, заповнений пасажирами , куди намагаються сісти щораз більше людей. Діти, пенсіонери, молода сім’я, що свариться, сусідки, які обговорюють серіал. Зазвичай це те, що пересічний українець зустрічає по дорозі на роботу в транспорті.
Фільм показує цю буденну обстановку цікаво, яскраво і дотепно.
«Так давно це було, що я забув, але він і досі переслідує мене, цей шлях додому, де колії обмежують відстань. На мій погляд, це дуже символічно і алегорично», – згадує режисер фільму Степан Коваль.
Засипле сніг дороги…
Режисер Євген Сивоконь, 2004.
Фільм-спогад, фільм-роздум. Чоловік похилого віку згадує своє життя.
У пам’яті постають і зникають, немов сліди на снігу, спогади про безтурботне дитинство, юність, яка припала на роки війни, сумні втрати і переможні салюти, кохання і теплі сімейні прогулянки. Компанію йому складає лише вірний пес – один з героїв і співучасників його давніх вражень.
Ліричний «фільм-ностальгія» або «фільм-спогад», як його називає автор, рефлексує над тим, як працює пам’ять людини. Відчуття тепла і близькості автор передає й у змісті, й у техніці створення фільму. Різних відтінків білого досягає, використовуючи сіль і обсмажену манку, чорний колір дає вугілля.
Найменший
Режисер Олег Педан, 2006.
Історія, втілена авторами фільму, стара як світ: малюк уважає себе вже цілком дорослим, а батьки йому – все «малий» та «малий».
Маленькі діти завжди відкриті назустріч світові й можуть перетворити навіть буденну ситуацію на захопливу пригоду. Так і герой фільму, сидячи у своїй кімнаті, бавиться в різні ігри і буцімто сам стає учасником вигаданих подій, яскраво переживаючи кожен сюжетний поворот.
Чарівний горох
Режисерка Ярослава Руденко-Шведова, 2008.
За мотивами української народної казки «Котигорошко».
Підступний чарівник-старий зі своїм котом жили в занедбаному брудному будинку й частенько ходили голодні, адже не любили ані прибирати, ані готувати. Одного разу їм на думку спало взяти в ув’язнення одну працьовиту дівчину з села, Оленку. Так і було зроблено. Після погроз застосувати до неї магію вона погодилася виконувати всю домашню роботу. Але виявлений в саду чарівний горох подарував їй надію на порятунок…
Лежень
Режисерка Людмила Ткачикова, 2013.
За мотивами твору Юрія Винничука «Лежень» (збірка «Львівські казки»).
У замку біля Львова неможливо жити Князю і його домашнім, бо нечисть робить усе, щоб вигнати мешканців замку.
Остання надія домочадців на онука старого економа. Усі звуть його Лежень – він не робить нічого такого, що з погляду інших приносить зиск або задоволення. Не співає, не гуляє, не розважається з хлопцями та дівчатами, любить тільки вареники та … читати книжки! Князь обіцяє Лежню віддати за нього дочку Княжну, яка готує найсмачніші вареники.
Бабай
Режисерка Марина Медвідь, 2014.
Що буде коли у світі з’явиться чарівне яйце, яке виконує одне, але найзаповітніше бажання? А якщо полювання за ним розпочнуть герої дитячих страхів – Відьма з Чортом, Вій і головний жах усіх дитячих снів Бабай зі своєю армією страхів…?
Моторошно навіть уявити, заради здійснення яких найпотаємніших бажань сили темряви повстали один проти одного і що буде з тими, хто випадково опиниться на їхньому шляху.
Микита Кожум’яка
Режисер Манук Депоян, 2016.
За мотивами книги Антона Сияники «Микита Кожум’яка».
Продовження історії відомого героя Кирила Кожум’яки, який переміг останнього Змія. Головним героєм цієї історії став його син Микита, який не володіє дивовижною фізичною силою батька і тільки завдяки силі характеру повинен перемогти Змія та врятувати світ.
У чарівному світі Микиту та його нових друзів чекатиме багато смішних і динамічних пригод. Це – дивовижна казка із захопливим сюжетом і щасливим кінцем, у якій ідеться про щирі почуття, правдиву дружбу і про те, що справжнє геройство не у фізичній силі, а в силі духу.
Кобзар 2015
Режисер Богдан Шевченко, 2017.
За мотивами поезії Тараса Шевченка «За байраком байрак» із циклу «В казематі».
В останній третині XVIII ст. гетьман уклав союз із турками, маючи намір з їхньої допомогою захопити Річ Посполиту. На знак вдячності туркам люди гетьмана гнали цілі села своїх же одноплемінників і продавали їх у рабство до Кафи. У цей же час лідер Січі, дізнавшись про це, наказав знайти й покарати зрадників свого народу.
Чудове чудовисько
Режисер Сергій Мельніченко, 2017.
За мотивами однойменної книги Олександра Дерманського.
Дівчинка Соня живе на околиці лісу. Вона ходить до школи, вчиться грати на флейті, опікується бабусею, але їй бракує друзів.
Коли нудьга стає надмірною, з’являється рожеве чудовисько Чу. Вони відразу стають друзями, але їхні радощі тривають недовго – двоє інших монстрів забирають нового друга дівчинки. Соня вирішує знайти Чу й вирушає до лісу, де потрапляє у світ незвичайних монстрів, які грають на музичних інструментах.
Викрадена принцеса
Режисер Олег Маламуж, 2018.
Ця дивовижна історія трапилась у чарівному місті Києві за часів відважних воїнів, прекрасних принцес і могутніх чаклунів.
Мандрівний артист Руслан, який мріє стати лицарем, зустрів прекрасну Мілу і закохався в неї, навіть не підозрюючи, що дівчина – донька київського князя. Але щастю закоханих не судилося тривати вічно: злий чаклун Чорномор з’явився в магічному вихорі й на очах Руслана викрав кохану, прагнучи перетворити силу її кохання на власну чаклунську могутність.
Не вагаючись, Руслан рушив у погоню за вкраденою принцесою, щоб, подолавши всі перешкоди та небезпеки на своєму шляху, довести, що справжнє кохання сильніше за магію.